PL-UA 2021-27
    • english
    • polish
    • ua
    • шрифт

    • A
    • A
    • A

Надихаючі історії ПБУ 9. Шляхетні вар҆яти

06 / 09 / 2024
Категорія: Новини Програми


Транскордонні проєкти – це не лише показники, бюджети, звіти та платежі. Хоча вони є невід’ємними елементами будь-якого проєкту, та кожен з них приховує, перш за все, конкретні ідеї, цінності та мрії людей, які дані проєкти реалізовують, а крім цього розповіді тих, хто отримав користь від їхньої реалізації.

Ми хочемо ознайомити вас з деякими з них через «Історії з проєктів» – цикл, у якому ми показуємо людський (але й також «тваринний» – як, наприклад, у 1-й та 13-й розповіді) вимір наших вибраних проєктів. Запрошуємо вас ознайомитись із ними.

Я вірю, що нас назвуть шляхетними вар҆ятами, - говорить про себе і свого українського партнера проєкту Ян Маліцький, директор Східноєвропейських студій Варшавського університету.

Його дружба з Ігорем Цепендою, ректором Прикарпатського національного університету в Івано-Франківську, зародилася у вогні численних викликів. Найбільшим із них стала реконструкція та реставрація обсерваторії на горі Піп Іван в українській частині Карпат.

Розташована на висоті понад 2 000 метрів обсерваторія була побудована напередодні Другої світової війни. На тодішньому польсько-угорському кордоні вона мала використовуватися для спостережень за небом і метеорологічних вимірювань. Для цього вона була оснащена одним з найсучасніших на той час у Європі обладнанням. Війна невдовзі завадила планам науковців, але будівля все одно розпалювала уяву їхніх наступників. Їх не відлякував навіть ярлик «білого слона». Справа не лише в тому, що величезна обсерваторія з круглим куполом на кінці нагадувала взимку цю привітну і рідкісну тварину. Цей термін означав щось дороге, але позбавлене практичної цінності.

Директор Маліцький, однак, захищає ідею проєктувальників: - До війни вважалося, що дешево можна побудувати лише те, що розвалиться і не буде довго стояти, а те, що має бути потужним і довговічним, повинно коштувати грошей». Проєкт нагадував польську замкову архітектуру, а з іншого боку, це була споруда, яка не мала боротися з рельєфом місцевості, а повинна була злитися з горою Піп Іван. Через це використовувався лише місцевий камінь і саме тому ця будівля має п'ять рівнів, а два найнижчі поверхи фактично вбудовані в гору.

Обсерваторія була побудована завдяки важкій праці місцевих горян: На возах, на конях, на своїх спинах гуцули піднімали це все нагору. Так само, як і камінь, з якого її будували, збирали в околицях і виносили нагору.

А нести було що, адже дана будівля - це майже 800 тонн будівельних матеріалів, 1,5-метрові стіни та 43 кімнати.... 

Надзвичайну цілеспрямованість творці ідеї відбудови обсерваторії проявляють і сьогодні. Варто зазначити, що обидва університети працюють в унісон над цим питанням з 2000 року. Східноєвропейський факультет Варшавського університету та Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника розробили спільний проєкт PIMReC «Адаптація колишньої обсерваторії на горі Піп Іван до потреб високогірного рятувального навчального центру», який був реалізований завдяки гранту (1,05 млн. євро) в рамках Програми Польща-(Білорусь)-Україна 2014-2020. Проєкт передбачав не лише реконструкцію будівлі, але й зміну її цільового призначення для освітніх, дослідницьких та рятувальних цілей. Ян Маліцький та Ігор Цепенда, керівники обох установ, що беруть участь у проєкті, співпрацюють разом багато років, а їхнім робочим зустрічам у Карпатах не завадила ні пандемія, ні російська агресія проти України. Бажання реалізувати спільний проєкт виявилося сильнішим за ворожі нальоти.

Я хочу подякувати Програмі. Цей грант, який уможливив реалізацію проєкту, був дуже важливим для того, щоб зробити перші важливі кроки, – підкреслює ректор Ігор Цепенда.

Першим кроком у цій масштабній та амбітній справі стало пристосування частини приміщень під пошуково-рятувальний пункт та створення високогірного рятувального навчального центру. Рятувальні служби з Івано-Франківська та Бещад придбали новітнє рятувальне, моніторингове та медичне обладнання. Вони також відпрацювали спільну діяльність за різних погодних умов і створили електронну платформу для обміну досвідом. Таким чином науковці залучили до постійної співпраці волонтерів гірських рятувальників по обидва боки кордону, водночас гарантуючи, що туристи, які охоче вибирають Попа Івана як місце для гірських походів, тепер можуть почуватися безпечніше.

Ми проводили різні заходи, в тому числі тренінги. Це була одна з найважливіших частин цього проєкту. Чотири тренінги з польського боку, чотири - з українського. COVID і війна трохи перервали ці навчання, але ми фактично провели три чверті з них і додатково купили рятувальне обладнання. З польського боку це обладнання для порятунку життя: дефібрилятори, респіратор, манекени для тренувань, а також обладнання для висотних прийомів, яке ми використовуємо при евакуації з важкодоступних місць. Також ми придбали пошукове обладнання, зокрема GPS, дрон, рації та ноутбук з картами. Це допоможе нам швидше знаходити людей у горах, - підсумовує Кароліна Ківьор з Бещадської гірської волонтерської служби швидкого рятівництва, ще однієї установи, яка бере участь у проєкті.

Завдяки реалізації проєкту на горі Піп Іван з 2017 року працює постійно діюча рятувальна станція для туристів, які вирушають у похід карпатським Чорногірським хребтом. Однак ефектом цього проєкту є не лише інвестиції та закупівля обладнання. Він відродив віру в доцільність всього проєкту та запустив лавину подальших заходів та ресурсів, завдяки яким обсерваторія на горі Піп Іван почала виглядати та функціонувати відповідно до вимог XXI століття.

Це вже вдруге маємо справу з безумством, коли комусь спадає на думку божевільна ідея відбудови споруди зі спробою повернути її до життя. Цими двома вар҆ятами є Ігор Цепенда та Ян Маліцький, - резюмують самі ініціатори проєкту.

Детальніше про проєкт PIMReC можна дізнатися тут

Галерея

Project stories 44. PIMRec

Чи була ця сторінка корисною?

Дуже корисно
Дуже корисно
Може бути корисно
Може бути корисно
даремний
даремний