Реалізація проєктів, що фінансуються у рамках Програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027,
вже розпочалася і ми з нетерпінням чекаємо на результати.
Однак ми не забуваємо про результати проєктів нашої Програми у періоді 2014-2020 та користь, яку вони принесли . Ми продовжуємо ділитися їхніми досягненнями та сподіваємося, що історії про людей, завдяки яким вдалося досягнути цих результатів, а також тих, яким вони принесли користь, будуть надихати на нові ініціативи людей на всій території Програми.
Запрошуємо до читання!
18 квадратних метрів. На такому клаптику землі понад 30 років тому Єжи Остапчук розпочав свої реставраційні роботи в Підляському музеї в Білостоці.
Будучи студентом 4-го курсу, я приїхав сюди на заняття з музеєзнавства і почув від колеги наступне: «Юрку, для тебе є робота. І ще до цього кімната з телефоном».
Потім найняли ще двох працівників і нам вдалося отримати ще одну кімнату, загалом близько 30 квадратних метрів.
І це все на початок. Обладнання для консервації ще треба було доукомплектувати.
Грошей у музею не було, тому виникали проблеми з придбанням будь-чого. Іноді траплялося, що якісь інструменти приносили з дому, якщо у когось вони були. Щоб купити обшивку для меблів, треба було їхати аж у гуртівню до Варшави, а іноді повертатися ні з чим, бо інтернету тоді не було, і тільки коли приїжджав, то розумів, що малюнок не збігається з предметом антикваріату.
Сьогодні в Хорощі біля Білостока вони мають 300 квадратних метрів і обладнання, яке є одним з найсучасніших у Польщі. Єжи, радіючи, як дитина, показує нам майстерні з реставрації позолоти, деревини, тканин, шкіри, паперу, кераміки, металу. Він на одному диханні згадує таємничі назви чергових пристроїв та інструментів.
Що йому подобається найбільше?
Камера ліофілізації. Такий метод консервації, тобто сушіння шляхом заморожування у вакуумі, є інноваційним, у тому числі на Заході, тому нам немає чого соромитися. У Польщі їх практично можна порахувати на пальцях однієї руки.
Чарівна паличка? Ні - транскордонний проєкт, наполеглива праця та підтримка Європейського Союзу.
Цей проєкт став таким кроком вперед і звалився нам з неба. Це цивілізаційний стрибок вперед.
Але починати було нелегко, та й часовий тиск був великий. Шукали партнера в Україні – не вийшло, знайшли в Білорусі – Державний історико-археологічний музей у Гродно. Ми запланували дзеркальну діяльність – те саме обладнання, ті самі майстерні, ті самі фахівці, хоча досвід був різний.
Білоруси досі працюють з натуральними речовинами, ми ж використовуємо синтетичні смоли з 90-х років. Однак через кілька десятиліть з'ясувалося, що цю синтетику важко видалити, і, можливо, варто повернутися до більш традиційних методів, тому ми хотіли навчитися один у одного, – пояснює Єжи.
А потім пандемія, а потім події по той бік східного кордону перервали співпрацю і музейники з Підляшшя були змушені завершити проєкт самостійно.
Марек Скрипко, координатор проєкту CONSART, вважає, що варто було прийняти цей виклик, і тепер він пишається результатом. Колись занедбана, заросла складська будівля тепер є сучасним Регіональним центром дослідження та збереження старожитностей:
У центрі працюють реставратори з Підляського музею в Білостоці, які і раніше займалися реставрацією, але робили це не маючи головного офісу, переїжджаючи з філії до філії. Сучасні приміщення та високотехнологічне обладнання дозволять їм самостійно виконувати більшу частину роботи з реставрації. Ми віримо, що наш центр не лише обслуговуватиме філії Підляського музею в Білостоці, але й стане важливим центром експертизи, дослідження і робота якого принесуть користь установам у всьому регіоні.
Момент відкриття об'єкту був дуже хвилюючим для д-ра Вальдемара Вільчевського, директора Підляського музею:
Це дуже важлива подія з точки зору розвитку нашої установи, Підляського музею – ми отримуємо майстерню реставрації, об'єкт, який дійсно дуже добре обладнаний,
на належному рівні. Це те, чого нам дуже бракувало.
Тепер Центр може проводити дослідження, навчання та консультації у сфері охорони та збереження пам'яток. Музей також придбав спеціальний автомобіль для перевезення цінних і крихких артефактів. Завдяки проєкту, реалізованому в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-(Білорусь)-Україна 2014-2020, була також створена загальнодоступна база даних, в якій можна переглянути результати реставраційних робіт. Нею можуть користуватися дослідники, студенти а також звичайні мешканці регіону та туристи. Вражаючі результати роботи реставраторів можуть також побачити відвідувачі та туристи на музейних виставках.
Єдине, про що зараз доводиться турбуватися панові Єжи, - це брак людей, які бажають працювати реставраторами. Мало хто хоче витрачати копіткі години на реставрацію антикваріату. Втім, він вірить,
що такі сучасні майстерні, які вдалося створити завдяки проєкту, приваблять талановитих і терплячих майстрів, закоханих у мистецтво.
Детальніше про проєкт CONSART можна дізнатися тут.
Чи була ця сторінка корисною?
