Давайте розглянемо ще одну історію із серії «Історії проєктів» – збірка, що розповідає про людей, які реалізують проєкти або є користувачами їх результатів.
Кожна історія висвітлює окремих осіб, місця та події, які за підтримки програми Interreg NEXT Польща – Україна 2021-2027 на тривалий час покращують повсякденне життя мешканців прикордонних регіонів та викликають позитивні враження туристів.
Ми сподіваємося, що ці історії надихнуть на нові транскордонні ініціативи.
Насолоджуйтесь ще однією надихаючою історією!
Так Марек Хочола згадує початок своєї роботи на Бещадській вузькоколійці. Він народився в Бещадах, потім ходив до школи в Жешові і навіть працював на місцевому авіаційному заводі, але його вабили рідні гори. Тому він розпочав свою роботу на лісовій залізниці понад 40 років тому в залізничній ремонтній майстерні, потім став технічним ревізором, а через рік – гальмівником. Згодом здобув подальші кваліфікації: помічника, машиніста паровоза, машиніста тепловоза і, нарешті, наглядача за рухом. Остання посада – найвідповідальніша, адже йому доводиться мати справу з… старою технікою, якій понад 130 років! Так, так… Будівництво перших ділянок Бещадської лісової залізниці розпочалося в 1890 році, під час поділу Австрії. Вузькоколійки тоді будували в різних частинах Карпатських гір, оскільки це був основний засіб транспортування будівельних матеріалів та дров з величезних, важкодоступних лісів. Для будівництва мостів, віадуків і підпірних стін з італійського міста Тренто були запрошені кваліфіковані каменярі. Лише в Бещадах мережа колій поступово розрослася до понад 73 кілометрів.
Наприкінці 20 століття, коли настали часи ринкової економіки, над бещадським «потягом» навіть нависла загроза ліквідації. Транспорт зупинився, колії заросли, а обладнання почали вивозити за межі країни. Однак рішучість ентузіастів, які побачили в цій незвичайній пам’ятці техніки, людської думки і важкої праці величезний потенціал для туризму, означала, що її вдалося зберегти для майбутніх поколінь. Але багато чого довелося змінити – було закладено фундамент, значно скорочено маршрут, віднайдені вагони пристосовано для перевезення пасажирів, а в станційних будівлях зібрано залізничні артефакти. Однак колія потребувала постійного ремонту та модернізації, а зростаюча кількість туристів – професійного обслуговування. Спочатку їх було кілька, можливо, навіть кілька тисяч, а сьогодні це вже понад 160 000 мандрівників на рік! Стало зрозуміло, що потрібні інвестиції, і не малі. На допомогу прийшла програма Interreg NEXT Польща – Україна, а також… збіг обставин. Представники Фундації відвідали місця в Карпатах, де ще збереглися сліди вузькоколійних залізниць. В українському селищі міського типу Вигода вони побачили незвичайний пам’ятник – паровоз:
Таким чином вони вчасно потрапили до керівництва Вигодської селищної ради, яка згодом стала партнером проєкту.
Завдяки спільному проєкту «Карпатські вузькоколійки – мандрівка стежками карпатських лісових залізниць» (акронім: TrainToNature) та фінансуванню Програми, на головній станції Бещадської вузькоколійки в Майдані біля Цисни буде побудовано центр обслуговування відвідувачів та пішохідний міст через колії з доріжкою та оглядовим майданчиком у кронах дерев. Також будуть запропоновані велосипедні дрезини, які будуть їздити по відремонтованій в рамках проєкту ділянці. Умови праці також зміняться на краще для місцевих жителів, які отримають сучасні соціальні об’єкти та нові робочі місця:
Щоб привабити туристів та створити для них належні умови, український партнер створить у Вигоді музей вузькоколійної залізниці разом із рекреаційною зоною. Місцевий «Карпатський трамвай» є однією з найбільших туристичних визначних пам’яток Калущини. В рамках проєкту маршрут транспортування деревини стане пішохідною та велосипедною доріжкою.
А тим часом у Бещадах, коли Марека запитують, чи не сумує він за початком своєї роботи у 1980-х роках, він відповідає:
Детальніше про проєкт можна прочитати ТУТ.
