Що потрібно для створення парків майбутнього?

Як зелені простори адаптуються до потреб людей та екологічних викликів

Парки — це значно більше, ніж зелений «декор» міст. У XXI столітті вони стають інструментами адаптації до кліматичних змін, просторами соціальної згуртованості, точками збереження біорізноманіття та інноваційними моделями управління міським середовищем.

Ці тенденції характерні також для прикордонних територій польсько-українського прикордоння, де питання управління зеленою інфраструктурою пов’язане з вирішенням різноманітних екологічних, соціальних та економічних викликів, а громади намагаються знайти ефективні рішення за допомогою транскордонних проєктів.

Досвід таких ініціатив, як GreenAction, WildInCity, ParksMatter та CitiesOfGreen,що реалізуються у рамках нашої Програми , показує, як парки поступово трансформуються з хаотичних, часто занедбаних насаджень, у багатофункціональні адаптивні системи.

Від зон відпочинку до інфраструктури адаптації

Ще десять-двадцять років тому парк у місті сприймався переважно як місце для прогулянок. Сьогодні його роль розширюється: парки беруть участь у вирішенні екологічних, соціальних та інфраструктурних завдань.

Серед ключових напрямків трансформації у сучасному світі можна виділити наступні:

Кліматична стійкість: стратегії для зниження температури влітку, затримка дощової води, покращення якості повітря.
Збереження біорізноманіття: створення міських біотопів з великим біорізноманіттям або збереження наявних природних цінних комплексів, екокоридорів для міграції тварин та птахів, тощо.
Соціальні функції: можливості для інклюзивного відпочинку, освіти, зміцнення зв’язків між людьми.
Урбаністична цінність: покращення якості життя, розвиток екотуризму, підвищення привабливості прилеглих територій.

Саме ці елементи стали основою проєктів, підтриманих нашою Програмою у пріоритеті ДОВКІЛЛЯ. Об’єднані ідеєю створити сучасні простори, комфортні для мешканців і сприятливі для довкілля, вони при цьому використовували різні підходи та інструменти.

GreenAction: парки як інфраструктура для кліматичної адаптації

Проєкт GreenAction демонструє, як парки можуть виконувати також інженерні функції, та бути впорядкованими, зберігаючи при цьому природний вигляд.

Ключові практики:

укріплення берегів річок завдяки висадці дерев;
створення водоутримуючих елементів і зелених насаджень, які пом’якшують наслідки злив та спеки;
проєктування «природних» ландшафтів, які не потребують інтенсивного догляду;
освітня діяльність, залучення громади до планування зелених зон та висадки дерев у різних куточках міста

✅ Результат: парки стають не просто естетичним простором, а частиною міської інфраструктури управління кліматичними ризиками.

WildInCity: співжиття міста та дикої природи

Проєкт WildInCity зосереджений на інтеграції дикої природи в міський простір. Традиційно міські парки надмірно «впорядковані»: постійне косіння трави, обрізка кущів, видалення мертвої деревини. Це зменшує кількість середовищ існування для птахів, комах, дрібних ссавців.

WildInCity пропонує новий баланс:

частина парків облаштовується як «дикий» простір — з природною рослинністю та екологічними мікронішами;
облаштовується «Зелений клас» для проведення занять а також еко-стежки, маршрут-квест, що пояснюють відвідувачам цінність дикої природи в місті;
охоронні заходи для старих дерев;
спільні освітні заходи у різних форматах для різних вікових категорій.

✅ Результат: мешканці краще розуміють екологічні процеси, а міська фауна отримує простір для життя.

ParksMatter: нові моделі управління зеленими насадженнями

ParksMatter у партнерстві між Івано-Франківськом та Жешувом фокусується не лише на озелененні, а на управлінні. Адже створити парк — це одне, а підтримувати його як стійку систему — зовсім інше завдання.

Основні інновації:

розробка моделей управління парками із активним залученням різних цільових груп, напрацювання практичних рекомендацій щодо розвитку зелених зон за допомогою LegoSeriousPlay;
затвердження Стратегічного плану управління міськими зеленими насадженнями
створення цілісної системи моніторингу зелених насаджень у місті (інвентаризація трьох міських парків та створення електронної бази дерев);
сильний елемент соціальної інтеграції – постійний діалог з громадою, масштабна освітня кампанія для дітей, облаштування комфортних відпочинкових зон для різних потреб та різних категорій мешканців

✅ Результат: парки розглядаються як частина міського управління, а не як залишкова зона відпочинку. Це дозволяє планувати їх розвиток системно, з урахуванням бюджету, екології та потреб громади.

CitiesOfGreen: зелена інфраструктура без кордонів

Проєкт CitiesOfGreen запроваджує не лише розвиток окремих зелених зон, але створення мереж «кишенькових парків» (на прикладі Сєдльце). Окрім цього, проєкт робить акцент на збільшення біорізноманіття за рахунок поширення місцевих порід рослин та врахування особливостей місцевого рельєфу.

Кращі практики включають:

створення мережі невеликих зелених зон у різних куточках міста;
замість однорідних паркових насаджень– висадка різномантіних дерев, кущів і трав’янистих рослин, які роблять парк привабливим у будь-яку пору року, акцент на місцевих породах, висадка дорослих дерев;

створення різних фунціональних зон у відповідності до потреб мешканців;
вихід за межі парків – розповсюдження саджанців рослин серед мешканців, навчання.

✅ Результат: зелена мережа стає структурним елементом розвитку транскордонних громад, сприяючи не лише екологічним, а й соціально-економічним вигодам.

Важливі уроки для майбутнього

На основі досвіду чотирьох проєктів можна виділити кілька важливих тенденцій та успішних практик, які можна застосовувати у майбутніх проєктах, таким чином розширюючи географію ефективних рішень.

Напрямок	Практика	Результат
Кліматична адаптація	Зелені зони з водоутримуючими елементами, збільшення зелених просторів (мікро-парки)	Зменшення наслідків спеки та злив, покращення якості повітря
Збереження природи	Зонування парків (дикі / рекреаційні зони), збереження місцевих видів рослин, піклування про тварин	Баланс між природою і людьми
Управління	Нові моделі адміністрування та моніторингу	Сталість та прозорість
Соціальна інтеграція	Освітні заходи, участь громади	Підтримка й довіра
Інклюзивність	Поділ на функціональні зони для потреб різних груп мешканців, фізична доступність просторів	Рівний доступ для всіх мешканців
Транскордонна співпраця	Спільне планування, спільні рішення	Синергія та обмін досвідом

Приховані ризики

Добрі наміри створити привабливий та функціональний простір можуть бути зруйновані, якщо не помітити «підводні камені».

Фінансування утримання: проєкти часто пербачають створення парків, але не завжди — їхнє обслуговування та стратегію розвитку і утримання.
Конфлікти функцій: природоохоронну, рекреаційну та господарські функції парків не завжди легко поєднати («красиво» і «комфортно» не завжди означає «екологічно»).
Кліматична невизначеність: екстремальні погодні умови вимагають гнучкого планування та вибору видів, адаптованих до змін клімату.
Нерівний доступ: не всі групи населення мають однакові можливості користуватися зеленими просторами.
Недостатня комунікація і залученість громади, яка може призвести до нерозуміння і навіть опору серед мешканців («чому тут якийсь бур’ян замість клумби?», «навіщо витрачати гроші на парк, невже немає більш нагальних потреб?»)