Об’єднані річкою Буг

Об’єднані річкою Буг

05.10.2026

З байдарки бачиш більше – не лише саму річку, її течію та дику природу, а й те, що залишають по собі люди: пластикові пляшки, бляшанки й поліетиленові пакети – сміття. Рафал Сівек, директор Міського центру культури в Дрогічині, шанує природу, і саме з цього «погляду з річки» виникли ініціативи, які він реалізує разом зі своїм партнером у межах проєкту CleanBug. Саме так усе й почалося.

Одна річка – спільна відповідальність

Річка Буг з’єднує Польщу та Україну, протікаючи сотні кілометрів уздовж кордону. Діяльність, пов’язана з річкою, дала поштовх проєкту BugUnitesUs (у межах Програми транскордонного співробітництва «Польща-Білорусь-Україна» на 2014-2020 роки), який об’єднав партнерів із Дрогічина та Червонограда. У рамках проєкту було створено два маршрути для сплавів на байдарках. Ці ініціативи стали для гміни Дрогічин першим досвідом участі в польсько-українських транскордонних проєктах. Згодом з’явилися й інші ініціативи, зокрема «CleanBug – спільний проєкт гміни Дрогічин та Добротвірської селищної ради, спрямований на збереження біорізноманіття долини Бугу в межах діючої програми Польща – Україна».

Я займаюся сплавами на байдарках уже багато років і бачу проблему, що постійно повторюється: з одного боку, ми прагнемо розвивати туризм, а з іншого – всюди бачимо сміття. Що більше людей користуються річкою, то більше з’являється відходів. Це питання, яке необхідно вирішувати як з польського, так і з українського боку Бугу, – каже Рафал Сівек.

Добротвір, розташований поблизу кордону, залишився поза зоною безпосередніх бойових дій, що дозволило проводити зустрічі та візити без особливих перешкод.

Попри війну, ми їздили до України, зустрічалися й працювали разом, – розповідає Рафал Сівек.

До цієї ініціативи долучився й Войцех Божим, бурмістр Дрогічина, який водночас організовував гуманітарну допомогу. Саме ця співпраця лягла в основу всього проєкту.

Практичні зміни

Проєкт передбачає конкретні інвестиції та заходи. Для Добротвора було придбано сучасний сміттєвоз. Дрогічин закупив спеціалізований транспортний засіб – автомобіль із системою «мультиліфт» (гаковим навантажувачем), оснащений контейнерами та обладнанням для збору відходів, що використовується для робіт із прибирання території. Вартість такого автомобіля перевищує 1,2 мільйона злотих. Однією з найбільш помітних ініціатив стала спільна кампанія з очищення річки, що охоплює як саму водойму, так і її береги. З польського боку до прибирання долучилися мешканці 30 навколишніх громад.

Буг – це річка з нерегульованим руслом. Рівень води коливається, а течія переносить сміття з одного місця в інше, – пояснює пан Рафал. Що активнішою стає діяльність, то більше людей помічають сміття й починають діяти, – додає він. Мета нашого проєкту – саме показати шлях до змін і заохотити людей долучатися.

Очищення річки було лише однією зі складових проєкту. Ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ – які партнери визначили як одну з найбільших загроз для долини річки Буг – виявилася не менш складним завданням. Вивезення сміття з одного такого місця може коштувати сотні тисяч злотих.

У нас тут було два такі об’єкти, зокрема один у лісі поблизу річки, на території мережі Natura 2000, – розповідає Рафал Сівек. Нам вдалося їх ліквідувати, а згодом разом із місцевими жителями та школярами ми висадили там дерева.

Більше таких місць було на українській стороні, де також тривають відновлювальні роботи. У межах проєкту в Добротворі на занедбаній ділянці біля річки створили природний парк із доріжками, новими насадженнями та інформаційними стендами.

Як залучити молоде покоління?

Важливою складовою проєкту є освітня діяльність. У межах шкільного комплексу в Дрогічині створюються так звані «iLabs» – інтерактивні виставково-освітні простори. Вони дозволять дітям, молоді, місцевим жителям і туристам відкрити для себе природу долини річки Буг і побачити, як забруднення довкілля впливає на річку. Тут проводитимуться майстер-класи, уроки та освітні заходи; ці простори й надалі слугуватимуть мешканцям і гостям Дрогічина навіть після завершення проєкту.

В одній кімнаті ми покажемо чисту річку, а в іншій – забруднену. Ми хочемо, щоб відвідувачі побачили різницю й усвідомили важливість цієї проблеми, – пояснює пан Рафал.

Однак на цьому освітня робота не завершується. Проєкт також передбачає конкурси для дітей та молоді, а також екопікніки, що дозволяють перетворити знання на конкретні дії.

Найважливіше – це залучення людей. Йдеться про те, щоб показати шлях і запалити в них бажання діяти, – продемонструвати молоді, що стан нашої річки, як нині, так і в майбутньому, залежить і від них, – підсумовує Рафал Сівек.

Дехто приїжджає на річку Буг заради спокою та природи, тоді як інші вперше відкривають для себе річку, що роками залишалася осторонь популярних туристичних маршрутів. Для Рафала Сівека важливо, щоб кожен, хто приходить на річку – незалежно від мети візиту – відчував спільну відповідальність за неї.