Загубитися в натовпі на шумному фестивалі у Львові або знайти усамітнення в карпатській глушині. Відчути себе «як на Заході», якщо ти зі Сходу чи зробити перший крок у невідому Україну, прибуваючи із Заходу. Поступити в один із місцевих університетів і згадувати про студентські часи у цьому місті все життя. Скуштувати незвичайну страву в одному з авторських ресторанів. Відкрити бізнес, користуючись зручною логістикою або знайти однодумців, креативну спільноту та запустити свій інноваційний проєкт. Написати свою першу книгу та представити її на форумі видавців, вперше почути оперу, подолати свою першу гору – цей край може подарувати вам те, що залишиться з вами на все життя.
Мешканці Львівщини звикли, що до них приїжджають і приймали свою славу як головного туристичного напрямку в Україні як належне. Львів’яни гордились своїм статусом культурної столиці та одного з найкомфортніших міст світу, привабливого для життя. Після повномасштабного вторгнення кількість тих, хто прибуває сюди не зменшилась, але про Львівщину зараз говорять радше не як про туристичний напрямок, а про найважливіший гуманітарний хаб – місце, де знаходять прихисток, ті, хто втікає від війни, де рятують життя та здоров’я поранених, де можна відновитися і перезавантажитись. Це також важливий логістичний центр та місце проведення важливих дипломатичних зустрічей і міжнародних заходів.
Що робить цей регіон таким особливим?
Передусім – його розташування на перехресті шляхів зі Сходу на Захід. Торговельні маршрути забезпечили місту процвітання в минулому. Сьогодні близькість до польського кордону та кордону ЄС робить регіон важливим транспортним і логістичним хабом. Через Львівщину проходять ключові залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні артерії, що з’єднують Україну з країнами Центральної Європи. Довжина державного кордону між Україною та Польщею в межах Львівської області становить 278,2 км, працює 7 автомобільних пунктів пропуску.
Ще однією причиною відвідати цей край є його історична спадщина та насичене й різноманітне культурне життя. Львів часто називають культурною столицею України. Це пояснюється роллю, яку місто відігравало протягом своєї бурхливої історії. Заснований у XIII столітті королем Данилом Галицьким, згодом Львів входив до складу Польщі, Австрії (пізніше Австро-Угорської імперії), знову Польщі, Радянського Союзу і, зрештою, незалежної України. Історично місто було домівкою для людей різних національностей. Його унікальний образ і культура формувалися українцями, поляками, німцями, а також євреями, вірменами, італійцями та чехами, які тут проживали. Львів був осередком культурного й академічного життя, а імена багатьох видатних діячів минулого тісно вплетені в його історію. Те саме стосується і всієї Львівської області.
Віковічна історія відображена у стародавніх будівлях Львова (площа Ринок, що внесена до списку ЮНЕСКО, численні храми, театри та житлові будинки) та інших міст та сіл регіону (замки й палаци, церкви та монастирі). Репутація культурної столиці спирається також на численні ініціативи у сфері культури й креативних індустрій, а також міжнародні культурні події, такі як етно-джазовий фестиваль «Флюгери Львова», фестиваль класичної музики «Контрасти», Львівський форум видавців, театральний фестиваль «Золотий лев», Конгрес Культури, які продовжують проводитись і під час війни.
Збереження давніх традицій, ремесел, кухні – значною мірою заслуга самих мешканців регіону, які, незважаючи на важкі часи і заборони, святкували Різдво та Великдень, плекали народні ремесла, співали народні пісні. До списку нематеріальної спадщини України, зокрема, увійшла Сокальська вишивка і особливий городоцький шов, яворівський пиріг та традиція приготування засипаної капусти. Цікавою і самобутньою є яворівська дерев’яна іграшка, яка також стала своєрідною візитівкою регіону. Останні роки все більше уваги приділяється збереженню та відродженню традицій глинянського килимарства. Люди з інших регіонів України приїжджають до Львова, щоб зануритись у неповторну атмосферу Різдва, адже тут не забули і давні колядки, і традиційний вертеп, і мистецтво виготовлення різдвяних звізд, а на Святвечір обов’язково подають традиційні 12 страв. Слава Львова як гастрономічного центру також спирається на тяглість місцевої гастрономічної культури та давні сімейні рецепти, які передаються з покоління у покоління. У багатьох людей Львів асоціюється із запашною кавою та традиційним львівським сирником.
Природа Львівщина настільки різноманітна, що, не полишаючи меж області, можна побачити ландшафти від поліських низовин до карпатських верховин. Найціннішими об’єктами природно-заповідного фонду є Національний природний парк «Сколівські Бескиди», Яворівський Національний природний парк, Національний природний парк «Північне Поділля», Державний природний заповідник «Розточчя», внесений рішенням ЮНЕСКО до Всесвітньої мережі біосферних резерватів. Через територію області проходить Головний європейський вододіл, що ділить басейни Чорного та Балтійського морів. Піші походи Карпатами, веломандрівки мальовничим Розточчям, сплави Західним Бугом – так багато способів пізнати красу природи через активний відпочинок!
Природні ресурси є ще одним джерелом добробуту Львівщини. Нафтовий бум XIX століття, який охопив Галичину, зробив цей регіон активним гравцем на світових ринках. Інші ресурси – природний газ, нафта й вугілля, а також горючі сланці, калійні та кам’яні солі, сірка, гіпс, будівельні та вогнетривкі глини, мергель і вапняк – протягом багатьох років сприяли розвитку економіки регіону. Мінеральні води з високими лікувальними властивостями стали основою для розвитку численних курортів, серед яких найвідомішими є Трускавець і Східниця.
У радянські часи регіон мав важливе економічне значення завдяки наявності численних гірничодобувних та промислових підприємств. Після відновлення незалежності України у 1991 році Львівська область була змушена пройти складний шлях трансформацій і реформ. Централізована економіка з великими державними промисловими підприємствами поступилася місцем малому бізнесу та міжнародним компаніям. Туризм, готельний і ресторанний бізнес почали стрімко розвиватися на тлі зростання туристичних потоків. Ще одним сектором, що швидко зростає, є ІТ. Тут виникли й успішно працюють інноваційні компанії у сферах фермерства, сільського господарства, харчової промисловості, легкої промисловості та роздрібної торгівлі. Львів також став майданчиком для масштабних бізнес-подій, таких як Львівський економічний форум, Lviv IT Arena, Lviv Agro Port, Lviv Media Forum, Event Industry Forum та Lviv Fashion Week. Під час війни на Львівщину релокувалося понад 200 підприємств.
Сьогодні Львівщина – це також край героїчних медиків-професіоналів. Щодня сюди прибувають поранені – як військові, так і цивільні, щоб одержати лікування і реабілітацію. Медичні заклади стрімко розвиваються, оснащуються сучасним обладнанням, а лікарі проводять все більш складні і високотехнологічні операції. Розширюються і вдосконалюються напрямки протезування та мультидисциплінарної реабілітації. Велика увага приділяється також покращенню доступності просторів і соціальних послуг. Регіон і надалі прагне бути відкритим і гостинним, піклуватися, пригощати, дивувати, надихати і створювати можливості.
Населення Львівської області становить приблизно 2,47 мільйона осіб. Площа області – 21 831 кв. км.
Активні, креативні, націлені на творення позитивних змін – люди є головним надбанням регіону. Місцеві громади готові вирішувати потреби своїх міст чи сіл у сферах інфраструктури, доступності, соціальної сфери та довкілля. Водночас, не всі проблеми можна легко вирішити через брак фінансування та відповідних компетентностей, особливо у малих містах та селах. Транскордонне співробітництво показало себе ефективним інструментом, що дав можливість досягнути відчутних покращень, змін у мисленні, підвищення інституційної спроможності та надав імпульс для подальшого розвитку та нових ініціатив. Понад 20 років транскордонного співробітництва чітко це показали. Область стала лідером серед регіонів України за кількістю реалізованих проєктів.
ПРОЄКТИ ПБУ
* Бюджет і співфінансування стосуються лише партнерів із Львівської області
Доступність територій – одна з важливих передумов транскордонного співробітництва. Протягом програмного періоду 2014–2020 було реалізовано п’ять проєктів пов’язаних з дорожньою інфраструктурою: TransBorder, ECORoads, PaNTHer, LUBANOVO та SouthWay. Ці проєкти були спрямовані як на регіональні, так і на місцеві дороги, вони забезпечили швидке та зручне транспортування для місцевих жителів та людей, які подорожують до пунктів перетину кордону з Польщею. Вони також сприяли безпеці дорожнього руху та покращенню обізнаності про дорожній рух завдяки проведеним промоційним та освітнім заходам.
Безпека кордонів була посилена завдяки проєктам IBSSSouth, IBSSCenter та BCPMonitoring, що реалізувались Державною прикордонною службою України та були спрямовані на запобігання незаконному обігу товарів та людей. Проєкти SECINCARP та SOSRescue були створені для підвищення безпеки в гірських районах. Рятувальники Львівського обласного управління Міністерства надзвичайних ситуацій отримали нові транспортні засоби та пройшли навчання з реагування на надзвичайні ситуації в конкретних гірських умовах. Щоб зробити піші прогулянки в горах безпечними та приємними, у Славському також було відкрито навчальний центр для транскордонних рятувальних операцій, який отримав автомобіль та необхідне обладнання.
Медичні працівники були ще однією групою, чия діяльність служить захисту життя та благополуччя людей. Українські лікарі та медсестри разом зі своїми польськими партнерами об’єднали зусилля для покращення можливостей своїх медичних закладів та підвищення професійних компетентностей. У рамках проєкту HCS Львівська обласна дитяча клінічна лікарня змогла проводити сучасні хірургічні операції та надавати послуги завдяки новому обладнанню, покращеній інфраструктурі та медичним обмінам. Завдяки проєкту RESCUE, реалізованого в Сокальському районі, реагування на невідкладні медичні ситуації на прикордонних територіях стало ефективнішим завдяки новим транспортним засобам та обладнанню для надання першої допомоги. Проєкт HealthOnTheBorderPLUA у Старому Самборі зосередився на проблемах лікування серцево-судинних захворювань та раку, які є основними причинами смерті як у Польщі, так і в Україні. Придбання нового автомобіля швидкої допомоги та медичного обладнання значно покращило ситуацію.
Збереження природної спадщини та спільного довкілля є одним із найактуальніших викликів транскордонних регіонів. Так, досі не повністю задоволена потреба в очисних спорудах для стічних вод. Завдяки Програмі, водоочисні споруди в Добромилі (RiversHeritage), Червонограді (KSICHER) та Східниці (ProtectWater) покращили якість поверхневих і підземних вод, що в довгостроковій перспективі позитивно вплине на здоров’я людей та загальну привабливість цих територій. Промоція сталого туризму та «зеленого» способу життя також стали важливим елементом розкриття туристичного потенціалу природних об’єктів. Одним із прикладів був проєкт PLUARoztocze спрямований на розвиток велосипедної інфраструктури на території Розточчя як екологічно нейтрального способу відкрити для себе його природну красу. Сплави на байдарках по річці Буг, які стали можливими та популяризувалися у рамках проєкту BugUnitesUs, були ще одним інноваційним рішенням.
Захист і популяризація природної спадщини також були у фокусі мікропроєктів. Проєкт ProtectNature сприяв розвитку сталого туризму в природних парках, насамперед у гірських районах. Проєкт Bio-reserve зосереджувався на популяризації Транскордонного біосферного резервату «Розточчя» через масштабні медіакампанії та освітні заходи для дітей. Основним завданням проєкту SlowRivers було використання потенціалу басейнів річок Сян і Стрвяж шляхом запровадження різних форм водного відпочинку, таких як байдарковий туризм, сплави на понтонах і рафтинг, поєднаних із вивченням місцевої фауни. Інший водний проєкт – FISH – привернув увагу до підуста звичайного, місцевого виду риби, що має особливу міграційну поведінку. Команди проєктів CarpathianBee та Apis ставили за мету збереження породи бджіл, унікальної для Карпат, а також популяризацію традицій бджільництва. Проєкт BugGuardians залучав школярів до екологічних освітніх заходів, формуючи нове покоління, обізнане у питаннях охорони довкілля.
Багатство місцевої історії та культури зробило цей пріоритет найпопулярнішим серед бенефіціарів у Львівській області. Партнери проєктів порушували такі питання, як занепад історичних будівель, забуті сторінки історії та елементи нематеріальної культури, застосовуючи інноваційні рішення й креативні підходи. У межах проєкту CBCPilgrim було відновлено монастир у Підкамені, який колись був одним із найважливіших паломницьких центрів Європи. У межах проєкту TwinMonasteries дві сакральні споруди були ґрунтовно відреставровані та адаптовані під Центри діалогу культур. У Сколе в рамках проєкту MichaelAndYouth було збудовано Центр культури та історії для молоді, що продовжує традиції салезіанського священника Броніслава Маркевича. Проєкт ROSETTES став спільною ініціативою гірських регіонів України та Польщі, спрямованою на збереження карпатської культури. У Львівській області було вдосконалено та популяризовано бойківський музей в Уричі (Глубоке). Завдяки проєкту GalicianScene у Львові створено Центр популяризації польської культури.
Мікропроєкти в межах цього пріоритету були надзвичайно різноманітними. Частина з них була спрямована на охорону та популяризацію архітектурної спадщини й пов’язаної з нею історії, зокрема Promo2Castles (Жовківський замок), Touch_History (Добромильський замок) та WoodenRoute дерев’яні церкви). Проєкти LUKASIEWICZ, OilCradle та SaltyHistory висвітлювали індустріальну історію регіону, пов’язану з видобутком нафти, а проєкт HunGalRail привернув увагу до спадщини Угорсько-Галицької залізниці. Місцеві традиції та ремесла стали предметом уваги проєктів K&K:PolUA та JointHeritage. Релігійну музичну культуру популяризували в межах проєкту SupSyn, літературну спадщину. Андрушевського досліджували в рамках проєкту Smolin. Історію Львівського ветеринарного університету було представлено через проєкт VetHeritage. Завдяки проєкту ACCESSIBLE Львів став краще пристосованим до потреб людей з інвалідністю. Нарешті, проєкти MountainTaste та BugCuisine популяризували кулінарну спадщину регіону. Інші ініціативи, зокрема Wide_Horizons, TogetherNow та VOLUNTEERS, сприяли популяризації спадщини малих міст.
ПРОЄКТИ PL-UA
У межах чинної Програми у Львівській області реалізується 28 проєктів за пріоритетами ДОВКІЛЛЯ, ЗДОРОВ’Я, ДОСТУПНІСТЬ та КОРДОНИ.
З огляду на те, що виклики екологічної безпеки є особливо актуальними для прикордонних громад, значна кількість проєктів зосереджена саме на цьому напрямі. Проєкти UP2FireSafety та ClimResc, які реалізує Державна служба України з надзвичайних ситуацій у Львівській області у співпраці з партнерами з Підкарпатського та Підляського воєводств, спрямовані на покращення реагування на лісові пожежі. Окрім центральних установ, органи місцевого самоврядування також активно працюють над питаннями безпеки, розвиваючи інфраструктуру, закуповуючи спеціалізовану техніку та обладнання, а також навчаючи рятувальний персонал. Серед таких ініціатив – AquaGuard у Сколе, ClimaResilent у Перемишлянах та SAFETY у Бродах.
Особливе значення має проєкт WaterWatch, який спрямований на вдосконалення моніторингу якості сирої води щодо хімічних і мікробіологічних загроз завдяки сучасному обладнанню та підготовці персоналу. Для вирішення локальних потреб у покращенні водопостачання та управління стічними водами у Львівській області реалізується сім водних проєктів: EcoReserve (Солонка), SewageLink (Белз), EcoLinks (Східниця), CleanBugRiver (Сокаль), WaterWise (Рудки), GoodWater (Пустомити) та Interreg4Water (Броди). Підвищення якості води та покращення стану довкілля буде досягнуто завдяки будівництву й модернізації систем водопостачання та водовідведення, поєднаних із навчанням персоналу та інформаційними кампаніями для населення.
Кілька різнопланових проєктів присвячені охороні природи та збереженню біорізноманіття регіону. Проєкти CleanBug у Добротворі та CitiesOfGreen у Городку трансформують зелені зони з урахуванням потреб різних груп мешканців і застосуванням сучасних екологічних рішень. Проєкт ZeroHeracleum спрямований на боротьбу з поширенням інвазійних рослин, зокрема борщівника. Проєкт BIODIVERSITY передбачає створення нового природного заказника у Зимній Воді та реконструкцію історичного парку собору Святого Юра у Львові. Додатковим важливим результатом цього проєкту стане створення Центру охорони старовікових дерев.
Пріоритет ЗДОРОВ’Я представлений 9 проєктами, що охоплюють різні напрями медицини. Проєкт RescueFirstAid – це спільна ініціатива ГО «Ровінь» та підрозділів ДСНС, спрямована на ефективне реагування на надзвичайні ситуації. Проєкт CADIT має на меті покращення лікування онкологічних захворювань у клініках Львова та Білостока. Діяльність у межах проєкту PutHeart зосереджена на пацієнтах із серцевими захворюваннями, а проєкт EMERGENCY покращить діагностику й лікування серцево-судинних хвороб. Ключовим елементом проєкту InsideImaging є закупівля спеціалізованих систем сканування тіла для раннього виявлення онкології. Проєкт GastroCare у Мостиськах модернізує ендоскопічні лабораторії лікарні, що сприятиме зменшенню прогалин у лікуванні пацієнтів із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Сучасні технології, впроваджені в межах проєкту SURLAP суттєво покращать лікування захворювань сечостатевої системи. Великий інфраструктурний проєкт CareLikeHome встановить нові стандарти паліативної та геріатричної допомоги шляхом модернізації закладу у Львові та розроблення сучасних протоколів догляду. Проєкт HealthBridges об’єднує п’ятьох партнерів із Польщі та України задля посилення спроможностей і кваліфікації, а також створення платформи транскордонної співпраці, що забезпечує взаємодію лікарів за допомогою цифрових інструментів і рішень.
З огляду на стратегічне розташування, Львівська область потребує ефективної та сучасної дорожньої інфраструктури. Великий інфраструктурний проєкт DriveConnect, що реалізується в межах пріоритету ДОСТУПНІСТЬ, передбачає модернізацію кількох ділянок доріг у Львівській області (Нагірне–Добромиль, Львів–Самбір–Ужгород та Гериня–Болехів). Це сприятиме полегшенню транскордонного руху та покращенню доступу до пунктів пропуску через державний кордон.
У межах пріоритету КОРДОНИ великий інфраструктурний проєкт Rail-UP покращить доступність на Центральному залізничному вокзалі Львова шляхом модернізації однієї з платформ відповідно до потреб осіб із обмеженою мобільністю. Буде встановлено ліфти, ескалатори, пандуси та нові сходи. Ці вдосконалення також сприятимуть інтеграції України до Європейського Союзу через впровадження стандартів ЄС щодо доступності залізничної інфраструктури.
Тож варто детальніше придивитися до діяльності проєктів, поставивши запитання тим, хто безпосередньо залучений до реалізації Програми. Про розвиток і майбутні підходи ми говоримо з Христиною Замулою, заступницею голови Львівської обласної державної адміністрації.
Як Ви бачите роль Львівської області у Програмі Interreg NEXT Польща-Україна?
Чи можна сказати, що за роки діяльності проєкти Програми спричинили зміни у житті регіону? Якщо так, то якими були ці зміни?
Якими є очікування від проєктів, що реалізуються зараз в області? Чи можна сподіватися, що у майбутньому ефект від їхньої реалізації вийде за межі регіону?
